вівторок, 10 травня 2016 р.

В бібліотеках Добропільської міської ЦБС відзначили День пам'яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні



Травень завжди відзначався надзвичайною святковою насиченістю, але цього року до традиційних 1 травня і Дня Перемоги додалося і Світле Христове Воскресіння – Пасха.
5 травня Добропільська Центральна міська бібліотека запросила до себе в гості людей, яким чи не найскладніше жити у нашому світі – членів Добропільського осередку Товариства сліпих України на чолі з головою В.Є. Дзюбою.
Їхній дух не зламало життя, вони повні сил і бажання бути повноцінними, активними членами суспільства. Тому літературний вечір отримав назву «Може зламатися тіло, але ніколи дух». Свято було побудоване у формі поетично-музичної композиції, присвяченої пісням Другої світової війни.
Ці пісні піднімали воїнів у бій, підтримували у хвилину розпачу, повертали думками до близьких і рідних. Кожна з них має свою історію, цікаву, особливу, навіть унікальну, вони пережили десятиліття і житимуть віки, адже в них закладені сила і незламність нашого народу. Для гостей прозвучали фронтові «Катюша», «Землянка», «Лизавета», «Случайний вальс», «Вставай, страна огромная», «Смуглянка». Поринувши в цю особливу атмосферу, наші гості спочатку ніяково, а потім все голосніше стали підспівувати, адже слова цих пісень з дитинства знайомі кожному.
Прийшли порадувати  особливих відвідувачів бібліотеки і викладачі Добропільської музичної школи №1 С.В. Каширська, яка виконала пісні, присвячені воєнним часам, і П.І. Хоружий, майстерно зігравши на акордеоні добре всім відомі композиції, навіть на замовлення наших гостей.
Прощаючись, відвідувачі з вадами зору дякували колективу ЦМБ за приємно проведений час і змістовне дозвілля, обіцяючи охоче відгукуватись на всі бібліотечні ініціативи. А бібліотека,  в свою чергу, створюватиме всі умови для своїх особливих друзів.
День Перемоги – одне з найважливіших історичних свят, яке об'єднує наш народ. У цей день ми вшановуємо  ветеранів, які воювали на фронті, не шкодуючи свої життя заради миру і світлого без вбивств майбутнього, вшановуємо трударів тилу, які віддавали всі свої сили задля того, щоб забезпечити фронт всім необхідним, а значить, їхній труд наближав Перемогу. У цей день ми згадуємо загиблих у тій страшній і божевільній війні.
Книги – безцінне джерело знань про ті страшні часи, інформації, яку ми залишимо у спадок нащадкам. А щоб знали і пам`ятали сучасники – треба нести ці знання повсякчас. Тому у стінах читального залу Добропільської ЦМБ до Дня Перемоги над нацизмом увазі відвідувачів презентовано книжкову виставку-ретроспективу «Шляхами болю й Перемоги».
Література на виставці розташована у трьох розділах. «Рядки, обрані війною» - так називається перший з них. Бо у кожному рядку творів, спогадів, хронікальних видань, що містяться в ньому – жорстка правда про події 1941-1945 років.
Події тих років дали життя великій кількості художніх творів, які вже багато років не залишають байдужими читачів. Це «А зори здесь тихие» А. Васильєва, «Повесть о настоящем человеке» Б. Полєвого, «В тумане» В. Бикова та багато інших, розміщені у розділі під назвою «Несу нащадкам спогади свої».
Десятки, сотні тисяч полягли на тій війні. Наш святий обов`язок – пам`ятати про кожного з них, і передати ці спогади нащадкам. Протягом кількох років тривала величезна робота зі створення «Книги пам`яті», і сьогодні кожен бажаючий може погортати ці священні сторінки, представлені у розділі «У серці народу: вічноі поіменно».
6 травня, в Дитячій бібліотеці-філії № 5 відбулася виховна година до чергової річниці Великої Перемоги для учнів 2-а класу НВК №7 на чолі з Лейбою В.П. Бібліотекарі підготували відео презентацію, читали вірші про війну. Розповіли дітям про всі жахливі наслідки Великої Вітчизняної. Дивилися чудовий мультик на казку - бувальщину К. Паустовського. Тяжко розповідати про війну, зі сльзами на очах слухаємо пісні тих років та дивимось фільми. Але память повинна бути, ми повинні не забувати про Великий подвиг наших дідів та прадідів!
Напередодні Великої події всього людства - Дня Перемоги над фашизмом в читальному залі бібліотеки-філії №1 відбулася зустріч ветеранів, пенсіонерів та людей похилого віку для того, щоб згадати пісні воєнних років.
  «Хто сказав, що пісню потрібно кинути на війні?» - Таку назву носила музично-золота скарбниця, яка пройшла 5 травня 2016 року. Пісні, як люди, у кожного своя доля. Працівники бібліотеки Сафонова Ганна Володимирівна і Бруцька Іванна Віталіївна познайомили гостей заходу з історією виникнення пісень воєнних років. Звичайно ж, військових пісень було написано багато. У перші чотири дні війни було написано понад сто пісень. Але ми згадали і прослухали такі знайомі всім пісні як "Катюша", "Священна війна", "Синий платочек", "В землянці", "Випадковий вальс", "Смуглянка", "День Перемоги". Вшанували пам'ять хвилиною мовчання в знак поваги світлої пам'яті загиблих солдатів в 1941-1945 роках.
 Учасники зустрічі із задоволенням ділилися своїми переживаннями та історіями. Постійна і дуже активна наша відвідувачка Хижняк Тетяна Іванівна прочитала вірш про бої під Києвом. Маламанюк Надія Пилипівна чудово прочитала вірші про те, якою ціною була завойована Перемога, і ми завжди будемо пам'ятати тих, хто віддав життя за Батьківщину.
       А пісні тих далеких років ми співаємо і зараз, тому що вони допомагають нам стати сильніше і більш людяним.

 7 травня в читальному залі бібліотеки-філії № 2 відбулася інформаційно-виховна година "Пам'ятаємо. Вшановуємо. Не забудемо", на яку зібралися усі не байдужі до подвигу українського народу в Другій світовій війні.
В ході заходу присутні дізнались відомі та невідомі донині їм факти про внесок народу України в перемогу Антигітлерівської коаліції; засвідчили повагу до всіх борців проти нацизму; увічнили пам'ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, департацій та злочинів проти людяності, скоєних у ті страшні роки. Не оминули і події, які відбуваються на Сході нашої країни.
Для кращого сприйняття інформації та для наглядної демонстрації жаху і лиха війни, було використано презентації та відеоролики.
Ми пам'ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам'ятаємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими.

Урочиста година пам`яті "Солдатський трикутник - жива історія війни", проведена за ініціативою заступника директора з виховної роботи ДНЗ «Білицький професійний ліцей» Баркар В.І. та бібліотекаря ліцею Булатової О.Г., спільно з працівником міської книгарні Піщенко Н.В., зупинила час та примусила учнів ліцею та присутніх заходу зазирнути у минуле - у роки 1939 - 1945. 8 - 9 травня у нашій країні відзначатимуться День пам`яті та примирення і День Перемоги у Другій світовій війні, що була найглобальнішим військовим конфліктом в історії планети.
 Ведучі заходу душевно, з передачею власних почуттів, розповіли про значення солдатських листів - трикутничків для родин, для майбутнього. Коли на словах "Зараз іде бій..." лист обривається і потрапляє до отримувача - дружини, дітей, батьків - через багато років завдяки фронтовим друзям. "Ось тільки б жодного диста / На пошту знов не повертати", - пише О.Стрілець. З молінням, з болючою тугою кожна родина очікувала трикутничків. Якщо отримали - значить, живий іще наш коханий боєць - син, батько, брат - захисник своєї Батьківщини від нацизму. Червоні маки, що "цвіли" на ведучих, символізували серце бійця, що б`ється не дивлячись на роки та відстані. Не дивлячись на те, що серце давно загинуло... "Я не знаю, чи ти коли-небудь прочитаєш ці рядки. Але я твердо знаю, що це останній лист", - писав Олександр Голіков своїй дружині. - Ти не плач..." Сльози жалю від невимовних втрат - цілих поколінь, величезних частин націй, ненароджених дітей, забитої юні - котяться з усе розуміючих та співчуваючих очей... "Хто тобі розкаже про мене, / Нене? / Друзі мої впали, мов клени, / Нене, / Я також упав між ярами, / Мамо, / Під сухими яворами, / Мамо" (П.Воронько). Учням ліцею був представлений справжній лист бійця фронтовика, нашого земляка Сивокоза Степана Федоровича. Цей лист зберігається у краєзнавчому музею Станції юних техників. Учні слухали рядки листа, зачитані викладачем історії Васильковською Л.О. На листі стоїть печатка "Перевірено військовою цензурою". Слухаючи рядки, здавалося, що людина, яка писала його, тільки-но відійшла від паперу, а ми, на хвилинку, заглянули у текст... Ведучі мужньо стримувала сльози. Війна - трикутники - пісні - спадок минулого. "Ніч яка місячна", "Смуглянка" з фільму "В бой идут одни старики" лунали у принишклому актовому залі. А пісня С.Тарабарової "Хочу жити без війни" чітко окреслила позицію усіх присутніх заходу. Медсестра ліцею Мельник Н.П. продекламувала свій власний вірш "Ветерани", а бібліотекар міської бібліотеки провела короткий бібліографічний огляд книжкової виставки "Тільки пам`ять не сивіє". Вшанували пам`ять про загиблих воїнів, жертв війни хвилиною мовчання та - традиційно - запаленою свічкою. Завжди будемо пам`ятати про подвиги Українського народу, що не пішли у небуття, а зберегли нам з вами життя... "1939 - 1945. Ніколи знову"


5 травня в бібліотеці-філії № 3 була проведена бібліотечна майстерня по виготовленню паперових маків. Мак як символ пам'яті в Україні. Червоний мак як символ пам'яті жертв війни вперше використали в нашій країні в 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблений з ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Поруч з квіткою розміщені дати початку і закінчення Другої світової війни і гасло. Це міжнародний символ пам'яті жертв усіх військових і цивільних збройних конфліктів, алюзія кривавого сліду від кулі, передає страждання і смерть. Символ маку присутній і в українському фольклорі - за легендою, маки цвітуть там, де пролилася кров козаків. В майстерні приймали участь як робітники бібліотеки так і юні читачі. 06.05. в читальному залі з використанням паперового віночка була презентована нова книга фонду «Війна і міф. Невідома друга світова.». Бібліотекарі намагалися донести до читачів що багато наших знань і досі в полоні міфів, табу та пропаганди. У книжці – вибрані 50 сюжетів від 15 авторів. Робота групи істориків ґрунтується на довготривалих дослідженнях та опрацюванні розсекречених документів. Розвінчання міфів у книзі важливе, щоб зрозуміти, як було насправді, побачити справжнє обличчя однієї з найбільш трагедій у нашій історії.

Немає коментарів:

Дописати коментар