28 липня 2022 року ми вперше відзначаємо День Української Державності.
Яке
значення має це свято для українського народу? Де шукати інформацію про тривалу
історію державних утворень українців? Читайте в нашому матеріалі.
Історія України – це фактично історія національно-визвольної боротьби українського народу за свою державу. Тисячолітні державотворчі традиції беруть початок від Русі та продовжуються Галицько-Волинським князівством, Українською козацькою державою, Українською Народною Республікою, Західноукраїнською Народною Республікою, Українською Державою гетьмана Павла Скоропадського, Карпатською Україною та сучасною незалежною Україною.
День Української Державності запроваджений
на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського
державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним
фейкам. Традиції українського
державотворення корінням сягають часів заснування міста Києва та розквітом за
князювання Володимира Великого.
Як зазначив Володимир Зеленський: “День Української Державності буде
утверджувати зв’язок українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями нашого
народу”.
Будь-яка нація починається передусім з того, що вона зобов’язана знати своє минуле, своє коріння та витоки. Саме тому хочемо звернути увагу читачів на корисні ресурси та електронні бібліотеки з вільним доступом до матеріалів, які висвітлюють історію становлення України, досліджують її культурну спадщину.
Український інститут національної пам’яті є органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу. Насамперед діяльність Інституту спрямована на популяризацію в Україні та світі об'єктивної та справедливої історії.
На сайті Інституту висвітлюються теми, що замовчувались за радянських часів: українська Друга світова війна, архіви репресивних органів, Українська революція 1917-1921 рр. та інші. Відвідувачі мають доступ до електронних видань, архівних документів, віртуальних виставок, інфографіки, фото- та відеоматеріалів.
Актуальною та болючою темою сьогодення є Повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Команда інституту від початку повномасштабного вторгнення працює над інформуванням про перебіг подій. Розповідає про героїв, документує і висвітлює воєнні злочини РФ проти об'єктів культурної спадщини, місць пам'яті, діячів культури й науки, а також публікує матеріали, які допомагають зрозуміти війну Росії проти України в історичній ретроспективі, без чого не можна повністю осмислити природу цієї агресії.
Електронна бібліотека Інституту історії України. Це систематизоване повнотекстове зібрання досліджень і джерел з історії України. Тут представлені повнотекстові видання довідкового характеру, архівні документи, біографії видатних громадсько-політичних діячів, публіцистика та есеїстка, добірка документальних фільмів. Знаковим проектом Інституту стало створення першої повноцінної “живої” електронної Енциклопедії історії України.
Енциклопедія історії України [Текст] : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. ‒ Електрон. текст. дані (13 pdf-файлів). – Київ : Наукова думка, 2003 – 2021.
Плідна робота істориків упродовж останніх два десятиліття створила належне підґрунтя для докорінного переосмислення концепції вітчизняної історії, подолання стереотипів і міфів радянської доби.
Формуючи словник ЕІУ, автори проекту прагнули представити всі історичні області України та створити цікавий й інформативний продукт, що враховує останні здобутки історичної науки.
Відкрита електронна бібліотека (WEB) містить понад дев'ятсот оцифрованих видань із фонду Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.
Фонд ВЕБ складається з дев’яти колекцій:
- Довідкові видання
- Філософія. Психологія
- Релігія. Теологія
- Суспільні науки
- Математика. Природничі науки.
- Прикладні науки. Медицина. Техніка.
- Мистецтво. Ігри. Спорт.
- Мовознавство. Література.
- Географія. Біографії. Історія.
Більшість оцифрованих документів мають наукову та культурну цінність. Деякі з них збереглися в єдиному примірнику.
Цікавим зразком колекції є геополітичне дослідження початку XX століття Степана Рудницького: “Перша політична організація нинішньої Московщини вийшла, як знаємо, зі старої Київської держави – отже з України.”; “…Україна уявляє собою одну з найважливіших “ключових точок” цілого близького Сходу. Доля й недоля багатьох, коли не всіх європейських великих держав теперішності зависить від цього, як уложиться політична доля України.”
Рудницький, С. Українська справа зі становища політичної географії [Електронна копія] / Степан Рудницький. — Електрон. текст. дані (1 файл : 30,9 Мб). — Берлін : Укр. слово, 1923 (Київ : НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2021). — (Бібліотека «Українського слова»; ч. 40).
У представленому виданні досліджено і викладено проблеми України, її національні, політичні, економічні й територіальні інтереси, наведено докази для країн Західної Європи й світу про користь, яку б вони мали від утворення української держави. Дана праця має і досі актуальне значення для справи державних змагань українського народу, формування його національної ідентичності, усвідомлення його ролі та місця в загальноєвропейському процесі демократичного оновлення.
Електронна бібліотека «Культура України» створена з метою інтеграції культури народів України у європейський і світовий інформаційний простір та збереження культурної спадщини, що знаходиться у фондах бібліотек та інших закладів культури.
Фонд електронної бібліотеки складається з чотирьох колекцій:
- Історія культури. Теорія культури. Культурологія.
- Мистецтво
- Етнографія
- Заклади культури.
Наразі фонд електронної бібліотеки налічує понад дев’ять тисяч повнотекстових видань, наукових праць, часописів, які всебічно висвітлюють культурні процеси від давніх часів до сьогодення.
Культурні відмінності виростають з народної творчості, звичаїв, традицій. Проте етнічна культура ще не формує засад державності. Україна як держава сформувалася саме в інтелектуально-культурному середовищі творців, науковців, громадських діячів.
В даному контексті дуже цікавою є колекція «Розстріляне відродження», присвячена особливій сторінці в історії української культури. Представлені документи ілюструють творчість духовно-культурного та літературно-мистецького покоління 20-х – початку 30-х років ХХ сторіччя, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру та було знищене сталінським режимом.
Діаспоріана – українська діаспорна
електронна бібліотека з відкритим доступом, заснована Олегом Богуславським 2011
р. Орієнтована на широкі кола користувачів і спрямована на поширення знань про
українську еміграцію та її досягнення. Бібліотека містить твори художньої
літератури, періодичні видання, дослідження представників української еміграції
в галузях мовознавства, політології, етнології.
Актуальним і сьогодні залишається видання
1916 року «Поневолені народи царської імперії, їх національне відродженє та
автономічні прямуваня». В своєму
дослідженні Ольгерд-Іполит Бочковський, один із провідних європейських фахівців
з теорії нації та національних відносин першої половини 20 століття, зауважує: “Царська Росія віддавна хорує на одну
своєрідну манію – визолювання неросійських і немосковськх народів з чужого ”ярма“…
Росія знову одяглася в свій визвольний плащ і провозглосила себе адвокатом та
освободителем поневолених народів ледве чи не на всій кулі земській”.
Бочковський, Г. Поневоленінароди царської імперії, їх національне відродженє та автономічні прямуваня [Електронна копія] / Ольгерд-Іполит Бочковський ; під ред. М.
Залізняка. — Електрон. текст. дані (1 pdf-файл : 27,6 Мб). —
Політична бібліотека, 1916. — 224 с.
Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України – бібліотека відкритого доступу періодичних видань НАНУ. На сьогодні архів містить 494 назв журналів,
9019 випусків, 171665 статей.
Видання розділу історії, філософії та права висвітлюють актуальні питання
становлення нашої держави, історії та теорії держави і права, філософії права, пам’яткодослідних
та пам’яткоохоронних проблем.
LIBRARIA – проєкт компанії Архівні інформаційні системи
(АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими
інституціями в Україні та за її межами. Мета проєкту – оцифрувати та надати
доступ онлайн до якомога більшого масиву української історичної періодики.
На цей час ресурс містить 602 назви,
93239 випусків, 737940 сторінок періодичних видань із фондів українських
архівів та бібліотек, Книжкової палати України. Доступні цифрові зображення
газет, а також численні інструменти для повнотекстового пошуку.
Періодика – одне з найяскравіших
історичних джерел. Приваблива численними рівнями інформації, від офіційних
урядових публікацій до приватних оголошень, вона надає сучасним дослідникам величезні
можливості.
Відзначаючи День Української Державності
та поширюючи інформацію про тривалу історію державних утворень українців на
наших землях, ми також протидіємо російській дезінформації та пропаганді, яка
силкується зобразити Україну штучним формуванням.