День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (Указ Президента України від 11 лютого 2004 року №180/2004).

10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року тривала війна. Через афганське пекло пройшли десятки тисяч солдат.

15 лютого 2016 року виповнюється 27 років із дня завершення неоголошеної війни. Вона тривала майже 10 років і вимагала великих матеріальних і людських жертв, під час неї тисячі наших співвітчизників загинули у боях і померли від ран, контузій, травм і хвороб, пропали безвісти. 

Заходи з нагоди відзначення річниці виведення радянських військ із Республіки Афганістан проходять у бібліотеках міста.

"У кожного з нас є своє уявлення про війну - з прикладами та фактами, з фільмами та розповідями, з пам’ятниками та очевидцями страшних подій. У кожного з нас, якщо ми люди розумні, слово війна повинно асоціюватися зі словами - трагедія, голод, сльози, розруха та смерть. І коли я, бібліотечний працівник майже з 30-ти річним стажем роботи в бібліотеці, повинна організовувати і проводити заходи з воєнно-патріотичного виховання, я розгублююється. Чому? Тому що дуже важко розкрити тему війни і пояснити, чому виникають війни. Чому багато людей не цінують життя? Як розповісти дітям про війну? 

Але потрібно. І краще за мене це зробить кіно – документальне або художнє. Бо я не зможу передати все жахіття війни, трагедії тих, хто став її очевидцем. 

12 лютого, в нашій дитячій бібліотеці відбувся відео експрес-огляд документальних фільмів до Дня вшанування учасників бойових дій. Серед своїх відвідувачів, хлопчаків, проводжу експеримент - з'ясовую їх асоціації зі словом «війна». Лунають відповіді – бомбардування, вибухи, каліцтво, біженці, розбиті домівки, голод. Роблю висновки, що діти Донбасу вже багато знають про війну, не ту далеку – близьку. З розповідей своїх однолітків, які приїхали з зони бойових дій і знайшли притулок в нашому місті. З новин по телевізору. І дуже хочеться, щоб це були тільки розповіді, а не реаліїї нашого добропільського життя. Пройняло. Заставило трохи замислитися. Про себе подумала: «Краще розповідати про казки та чудові мандрівки та про щось світле та прекрасне». Не хочу розповідати дітям про війну." Ось так сумбурно, але щиро і відверто завідуюча дитячої бібліотекою-філією № 5 Оксана Іванівна Рябовол розповіла про захід, якій проводився в дитячій бібліотеці до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав. 

Кожен захід в бібліотеках з патріотичного напрямку важко продвоити, тому що всі події минулих літ перетинаються з сьогоденням. Герої Крут асоціюються з сучасними Кіборгами. Війна в Афганістані з подіями в Сирії. Не хочу і я розповідати про війну, але потрібно. Для того щоб на чужих помилках вчилися, щоб не допускали цього жаху в нашій країні, щоб розуміли, що війна це страшно. Але... не все залежить від нас... 

12 лютого 2016 р. в бібліотеці-філії№2 бібліотекар Корінецька Н.О. провела для дітей соціально значущої категорії годину пам'яті «Забуттю не підлягає». Мета: розширити знання дітей про історичні події афганської війни; виховувати повагу до воїнів-інтернаціоналістів та загиблих героїв. На початку заходу діти переглянули документальний фільм «Афганское эхо», потім ведуча розповіла присутнім про солдат, які жили на Добропільщині, а більш детально зупинилася на одному: Анатолії Михайловичі Нимико, який народився і жив в м. Білозерському. 

Для користувачів бібліотеки-філії № 4 бібліотекарі підготували викладку літератури «Забуттю не підлягає», яка склалась з історичних, документальних та художніх матеріалів бібліотеки.
З метою вшанування учасників бойових дій на території Афганістану, в читальній залі бібліотеки-філії №4 та Палацу Культури ім. Т. Г. Шевченка бібліотекарі оформили перегляд літератури «Сторінки афганської війни». Перегляд літератури акцентував увагу на важких, жахливих буднях війни. Під час перегляду присутні дізналися про безсмертний подвиг і героїзм тисяч синів і дочок України, проявлений при виконанні свого військового обов'язку, який назавжди ввійшов в історію України жахливою трагедією. Трагедією для сімей тих, хто не повернувся, трагедією для тих, хто повернувся скаліченим. І навіть для тих, хто пройшов війну живим та неушкодженим, - це також трагедія, оскільки повернулися вони вже зовсім «іншими» людьми. Побачене і пережите на афганській землі безслідно не пройшло ні для кого. Афганська війна – це не тільки трагедія. Це ще доблесть і мужність людей, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту, а також – застереження на майбутнє. Важливо зберегти пам’ять про ті події, вклонитися тим людям, які не повернулися з війни, виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною. Сьогодні в умовах не оголошеної війни з сусідньою країною українські воїни демонструють патріотизм, мужність та відвагу захищаючи територіальну цілісність, вони гідні нащадки своїх дідів та прадідів.

11 лютого в читальній залі бібліотеки-філії № 3 було проведено виставку – реквієм «Рубіж мужності» для всіх категорій користувачів. Бібліотекарі розповіли про події Афганської війни 1979-1989 років. Мова йшла про те, що ця дата дає можливість подивитися на нашу історію, дати їй об'єктивну оцінку, і зрозуміти, що головним героєм цих подій був солдат, який виконував свій військовий обов'язок. Ця війна в Афганістані! Ми її завжди пам'ятатимемо, вона завжди болітиме нам і буде сумним нагадуванням про ті страшні часи і нашу причетність. Матеріали виставки з цікавістю були переглянуті читачами.

Все більше й більше віддаляє нас час від грізних подій в Афганістані 1979-1989 років. Та пам'ять про воїнів, на плечі яких лягли тяжкі випробування на чужій землі, житиме у віках.