Сторінки

середа, 28 жовтня 2015 р.

"Не кожен день до Вас Джміль прилітає"- Микола Джміль, автор книги "Коло"

"Не кожен день до Вас Джміль прилітає" - усміхнувся автор книги "Коло" Микола Джміль, після двогодинного спілкування з учнями 8-го класу НВК №5 та бібліотечними працівниками. Виявилося що двох годин для спілкування з цікавою, неординарною, творчою особистістю це дуже замало. Презентацію своєї книги "Коло" Микола Олександрович почав з зазначення того, що йому подобається свої зустрічі з потенційними читачами називати уроками духовності і любові. І наша зустріч не стала винятком. 
Знайомлячись за Миколою Олександровичем, з перших хвилин розумієш, що ця людина освічена, інтелектуально-розвинена, духовно багата, зі своїм  особливим світосприйняттям. Про таких людей ще кажуть - "світла людина". Навіть якщо і погляди наші в якихось моментах не співпадають, все одно загальне позитивне враження від спілкування з ним не зникає.

Миколу Олександровича можна слухати довго. Мова його співуча, українська пестить наші, не привчені до чистої української мови, вуха. Цікаво слухати було його спогади з його життя: про випадкових попутників у поїзді, яким першим випала нагода вислухати вірш "Рідна мова", про те, як тушив пожежу в степу і як  розмірковував над тим, як він один зможе впоратися, і чи потрібно це взагалі. Зрозуміло одне, Олександр Миколайович -  відверта, чуйна людина, яка хоче зробити цей світ кращим. Він як своєрідне джерело добра, поселив в наших душах струмочки любові, тепла, позитиву.
Після спілкування з ним є над чим поміркувати. Замислитися - а наскільки ти сам духовна людина? І як ти можеш стати краще? І чи потрібно це тобі? І чи хочеш ти змінити, хоча б, трохи світ навколо тебе?
В досить імпульсивній передмові до книги "Коло" Микола Джміль пише: "Читайте і усвідомлюйте, - Ми - Коло, Ми - Діти Сонця, Ми - діти батька Сонця та матінки Землі! Змінюйте себе, змінюйте весь Світ! І тільки на краще!."  
Ось такий цікавий, позитивний Джміль "прилітав" до Центральної міської бібліотеки м.Добропілля 27 жовтня 2015 року. Проводжаючи Миколу Олександровича додому, ми зійшлися в думках з тим, що часу для такої зустрічі у нас було дуже мало, і тому він обов'язково ще раз приїде до нас у гості. Будемо з нетерпінням чекати.



Немає коментарів:

Дописати коментар